- журливо
- —————————————————————————————журли́воприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
журливо — Присл. до журливий … Український тлумачний словник
журливо-поважний — прикметник … Орфографічний словник української мови
затужити — тужу/, ту/жиш, док., розм. 1) без додатка і за ким – чим, рідко по кому – чому. Почати тужити за ким , чим небудь; заскучати, засумувати. 2) Почати плакати, голосити, виявляючи тугу, журбу. || Почати вити, скиглити і т. ін. (про тварин). || рідко … Український тлумачний словник
жально — прислівник сумно; журливо незмінювана словникова одиниця рідко … Орфографічний словник української мови
жалібні — присл. Пр. Жалібно, сумно, журливо … Словник лемківскої говірки